Досвід роботи дитячої театрально-психологічної школи-студії «Образ»
Дитяча театрально-психологічна школа-студія «Образ» працює під гаслом «Акторська майстерність для життя і сцени». Це поєднання не випадкове: ми виходимо з того, що навички, які потрібні актору, — увага до себе та партнера, контроль над тілом і голосом, здатність уявляти й діяти в запропонованих обставинах, — корисні кожній людині, незалежно від того, чи обере вона сцену своєю професією.Місія студії — створення безперервного процесу самопізнання, саморозвитку та самовдосконалення через творчість, де учні та викладачі є рівноправними учасниками. Програма має два взаємопов’язані напрями:–«Для життя»: напрацювання «спеціального стану» впевненості й легкості, що допомагає комфортніше й стабільніше почуватися в різних життєвих ситуаціях, а також навичок контролю й управління своїм станом;–«Для сцени»: підготовка до акторської професії, успішний досвід перебування на сцені та напрацювання професійних навичок актора.Ключові інновації: психотехніки та «Принцип Гри»Особливість нашого підходу полягає в інтеграції акторських інструментів і психотерапевтичних практик. Ми виділяємо чотири опорні елементи програми.–Дисципліна «Психотехніки» — систематизований комплекс психологічних вправ для свідомого управління емоційним та тілесним станом.–«Принцип Гри» — нове ставлення до життя через накопичення спонтанності та легкості.–«Рольове віяло» — напрацювання через акторські інструменти різноманітних моделей поведінки для сцени та життя.–«Стан дозволу» — внутрішня свобода експериментувати, припускатися помилок та бути собою без страху оцінки.Три складові, які роблять програму унікальноюПрограма спирається на три взаємодоповнювальні складові, на перетині яких відбувається головне — розкриття потенціалу та розвиток гармонійної особистості.1.Акторські техніки (за системою М. Чехова). Робота з голосом, мовленням, артикуляцією та диханням; зняття мовних і пластичних зажимів; виразна пластика; розвиток уяви та втілення сценічного образу.2.Психотехніки (основа методики). Навчання свідомому управлінню емоційним станом, подолання страху «публічної самотності». Інтеграція методів саморегуляції (зокрема за Х. Сільва).3.Ігротехніки (розвиток свободи). «Стан дозволу» (свобода виконувати незвичні дії), «Стан грайливості» (тут і зараз), «Стан комфорту» при досягненні цілей.П’ять вимірів особистостіРозуміння особистості в нашій роботі спирається на «пентаграму» французького гештальтерапевта Сержа Гінгера (1928–2011), засновника EPG та SFG, президента FORGE. Вона описує п’ять вимірів, кожен з яких має знайти відображення в занятті:–раціональний вимір: уява і творчість, керована уява, когнітивна гнучкість;–емоційний вимір: емоційний інтелект, розпізнавання та вираження почуттів;–фізичний вимір: тілесна усвідомленість, пластика, зняття зажимів, голос і дихання;–соціальний вимір: співпраця, партнерство, контакт і відчуття кордонів;–духовний вимір: відчуття свого місця в житті, світогляд, самоцінність.Теоретичний фундамент: інтеграція психотерапевтичних підходівЧому театрально-психологічна студія — це більше, ніж просто театр? Тому що в її основі лежить інтеграція кількох психотерапевтичних підходів, які однаково працюють і на «театральній сцені», і на «життєвій сцені». Основні з них подано в таблиці.Підхід Що він дає програміГештальт-терапія (Ф. Перлз, С. Ґінґер) Контакт «тут і зараз», п’ять вимірів особистості, тілесна усвідомленість.Психодрама та теорія ролей (Я. Морено) Простір «as if», збагачення рольового репертуару, спонтанність.Транзакційний аналіз (Е. Берн) Розкриття Его-стану «Вільна Дитина», трансформація поведінкових сценаріїв.Символдрама (Х. Лейнер) «Активна імагінація в русі» — розгортання уявного мотиву в сценічну дію.Аналітична психологія (К. Ґ. Юнг) Робота з Персоною та Тінню, прийняття «тіньових» сторін через роль.Психоаналіз та ТФП Теорія об’єктних стосунків / діади об’єктних стосунків.
Феномен альтер-еґо та «Ефект Бетмена» в дитячій терапіїРольове розтотожнення є ефективним інструментом подолання тривоги. «Ефект Бетмена» (Batman Effect) — це психотерапевтичний механізм створення альтер-еґо для саморегуляції. Дитина, яка в житті може почуватися невпевнено, входить у роль ресурсного героя й тимчасово дистанціюється від страху.Таким чином відбувається вихід із ролі «тривожної дитини»: дитина діє з позиції ресурсної Персони. Психологічна користь такого досвіду полягає у зниженні стресу, подоланні страху оцінки та прокрастинації, розширенні поведінкового репертуару.Архітектура навчального рокуНавчальний рік складається з трьох етапів: основного (розвиваючого), закріплюючого та випускного, на якому відбувається підготовка та показовий виступ або вистава. Групи формуються за віком: 5–6, 7–9, 10–13 та 14–17 років. Заняття проходять двічі на тиждень і тривають від 1 до 2,5 години.Структура заняттяКожне заняття побудоване як послідовність із восьми етапів, що веде дитину від емоційного налаштування до цілісного сценічного етюду. Загальна формула програми: свобода мислення + свобода тіла + свобода голосу = свобода дій.1.Емоційна розминка. «Ім’я + улюблена тваринка / колір настрою / жест»: формування безпечного контейнера, зняття тривожності.2.Фізична розминка. Вправи «Потягушечки», стрибки, поплескування, вправа «Розетка» від зажимів.3.Робота з голосом. Зняття мовних зажимів, розкриття резонаторів. Вправи «Гудіння бджоли», «Голосовий ліфт», «Шепіт і крик».4.Темпоритм та саморегуляція. Переключення швидкостей (від 1 до 5), режим «Рапід», вправа «Буратіно та П’єро» — усвідомлений контраст напруження та розслаблення.5.Уява та асоціації (символдрама). Трансформація предметів («Чарівна ручка»), вправа «Уявний подарунок», перетілення («Тварини», «Предмети»).6.Взаємодія та контакт (гештальт). Відчуття кордонів та емпатія. Вправи «Дзеркало», «Тінь», «Ведучий — Ведений», «Маріонетки та Ляльковод».7.Командоутворення. «Спільний імпульс», згуртованість.8.Сценічний етюд. Інтеграція напрацьованих навичок у сюжет. Завершується заняття аплодисментами — енергетичним ритуалом визнання та підвищення динаміки.Принципи системи М. Чехова: екологічний підхід для дітейПринципова відмінність системи М. Чехова від системи К. Станіславського полягає в напрямі руху: Станіславський працює «зсередини до образу», Чехов — «ззовні та через уяву». Для роботи з дітьми ця відмінність має особливе значення, тому порівняємо підходи.Система К. Станіславського («зсередини до образу») Система М. Чехова («ззовні та через уяву»)Механізм: «Що б я робив у запропонованих обставинах?» Механізм: робота через об’єктивну уяву, імпульс та зовнішню форму («Яким би він був?»).Інструмент: афективна пам’ять, піднесення власних (часто болючих) життєвих спогадів. Інструменти: психологічний жест, уява, енергетичні центри.Спрямованість: всередину (самокопання). Спрямованість: назовні (експресія).Ризик емоційного вигорання для дитячої психіки. Безпечно та захищено для дитячої психіки.
З огляду на це в роботі з дітьми ми віддаємо перевагу підходу М. Чехова: він дає змогу шукати образ через тіло й уяву, не занурюючи дитину у власні болючі переживання.Психологічний жестПсихологічний жест (ПЖ) — ключовий інструмент створення образу «ззовні всередину»: тілесний рух, що пробуджує волю та емоції. Різні за характером жести породжують різні внутрішні стани:–«Владний тиран» — спрямований униз, важкий, руйнівний жест;–«Налякана людина» — стислий, закритий жест, рух до центру тіла (захист);–«Прохач / Маніпулятор» — м’який, обволікаючий, тягучий жест, спрямований до іншого.Для самостійного пошуку жесту ми пропонуємо дітям простий алгоритм із п’яти кроків:1.Визначте супермету. Чого хоче персонаж? (Раціональний намір.)2.Знайдіть фізичний еквівалент. Який рух відповідає цьому бажанню? (Тягнутися, відштовхувати, стискати.)3.Відточіть форму. Зробіть жест максимально виразним, залучаючи все тіло.4.Відчуйте «луну». Зупиніть рух і прислухайтеся до емоційного відгуку всередині.5.Згорніть жест всередину. Виконуйте дію, уявляючи жест, але не проявляючи його фізично. Стан залишається.Позиція ведучогоЕфективність програми значною мірою залежить від позиції дорослого. Ведучий в «Образі» — це тренер, коуч та ігровий партнер на рівних. Він створює «Стан дозволу» і підтримує гру без оцінювання: лише в такій атмосфері дитина наважується експериментувати й бути собою.Замість висновків: позиція свободиІнтеграція технік акторської майстерності у психотерапію має головну місію — дати дитині стан дозволу на реалізацію себе. І також спробувати одну із можливих професійних ролей — роль актора. Саме цей досвід, на нашу думку, і є тією свободою бути собою, яку дає гра, роль і сцена.Результати роботи студії знаходять вираження і на сцені. Вистава «Мрії на третьому поверсі», присвячена дітям Донбасу, була показана у Вінниці у 2016 році за підтримки Вінницького обласного академічного театру ляльок, а учні студії беруть участь у театральних фестивалях.